Політика Гетьманату та Директорії УНР щодо Православної Церкви (1918-1921 рр.): Порівняльний аналіз
Опис:
Дослідницьку роботу присвячено автономізму політики П. Скоропадського, що проявлялась у тім числі у сфері питання релігії. Зокрема, він сприяв набуттю автономних рис за православними парафіями, які розташовувалися на території України, у складі Російської Православної Церкви, проте не здійснював спроб створити по справжньому незалежну та автокефальну Церкву.У свій час Директорія Української Народної Республіки, з огляду на участь у ній діячів соціалістичних партій, проводила політику рівномірної підтримки релігійних течій всіх віровчень та напрямів. Ситуації часів національно-визвольних змагань і сьогодення, багато в чому ідентичні один одному зі своїми особливостями. Адже події дворічної давнини та виборення українською Церквою автокефалії не було випадковим збігом обставин або частиною політичних ігор — воно стало закономірним результатом років унезалежнення Церкви. Отже, історія автокефальної української Церкви тягнеться в глиб років, тому її історико-релігієзнавчий аналіз є цілком доцільним та актуальним.
Навчальний заклад: Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Автор: Пецеля Михайло Васильович
Відділення: Філософії та суспільствознавства
Секція: Теологія, релігієзнавство та історія релігії
Область: м. Київ